обронити
Смотреть что такое "обронити" в других словарях:
обронити — ОБРОН|ИТИ (3*), Ю, ИТЬ гл. 1.Обрушить что л. на кого л.: поколѣбающа ѹмомъ. ли пасти тѧ створилъ бы. [дьявол] ли обронити на тѧ домъ хощеть. не ѹстрашаисѧ. (συγκατασποσων) ФСт XIV, 22г. 2. Сбить, сорвать: слава бо земльна˫а рѹчаѥть сѧ любѧштиимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обронити — дієслово доконаного виду згубити щось; сказати щось мимохідь рідко … Орфографічний словник української мови
обронений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обронити … Український тлумачний словник
обронювати — юю, юєш, недок., оброни/ти, роню/, ро/ниш, док., перех., рідко. 1) Губити, упускаючи, скидаючи з себе. 2) перев. док., перен. Сказати, промовити що небудь коротко, мимохідь (перев. після мовчання). Обронити слово. 3) Опускати, схиляти … Український тлумачний словник
